Походження села Хриплин

Казали люди, що давно

Проходив дід старий селом.

І кого стрів, то говорив:

– Село оте красиве буде,

Щасливі в ньому будуть люди.

Їх обмине усяке лихо:

Війни, повені, пожежі,

Землетруси й посухи,

Бурі – громовиці…

Бо на те Господня ласка

Й Матері Цариці.

Хриплин – село, що входить до складу  Івано-Франківської міської ради, центр сільської ради – простягнувся вздовж правого берега річки Млинівки,  притоки ріки Бистриця Надвірнянська. Розташоване за 4 кілометри на південний схід від міста.

Про історію села і долю його мешканців у княжі часи ні літописних, ні інших згадок ми не маємо. Тільки після остаточного поневолення Галичини поляками в ХIV – XV ст. появляються перші згадки про село, їх ми знаходимо в галицьких городських і земських судових актах. Щоб зрозуміти  характер цих згадок, потрібно хоча б у загальному згадати про непрості для українців історичні обставини того часу. «Після загарбання Галицької землі Польщею, – пише професор Володимир Грабовецький, – сюди, мов хмара,  посунула польська шляхта. Вона, опираючись на королівські привілеї, почала ламати старовинний уклад селян, внаслідок чого відбулися значні зміни як у соціальному, так і в економічному та правовому становищі галицьких селян». Польська шляхта привласнює села, містечка і поступово поневолює українське селянство.

Кожне місто чи село має свою історію, традиції, звичаї, що передаються із покоління в покоління. Це стосується і Хриплина. Хто хоча б раз побував тут, неодмінно захоче приїхати сюди ще раз,  зустрітися з його привітними та гостинними мешканцями, які дуже люблять своє село і дбають про нього, не забуваючи при цьому його славної історії.

Поселення Хриплин відоме з XV століття. За даними дослідження польського вченого П.Домбковського («Поділ адміністративний воєводства Руського і Белзького в XV столітті», Львів – 1939 р.) та сучасного дослідника П.С. Сіреджука назва «Хриплин» з’явилася вперше в письмових джерелах Галицького повіту в 1436 році. Правда, спершу краєзнавець П.С. Сіреджуку свої праці «Як і коли заселялось Прикарпаття» наводив іншу дату – 1438 рік. Але науковців переконав архівний документ «Akta grodzkie і ziemskie» 1887 року, том XII, в якому вказується дата першої згадки про Хриплин – саме 1436 рік. Проте село виникло значно раніше. Вченими давно доведено, що населений пункт може існувати років сто чи двісті, перш ніж потрапляє в офіційні архівні документи. Тому можна припустити, що Хриплин виник, імовірно, після Батиєвого нашестя, десь наприкінці ХІІІ чи на початку ХІV століть, а то і раніше…

За книгою «Таємниці місцевих назв: народні легенди, перекази, оповіді про походження окремих топонімічних назв Тисменицького району» Романа Прошака, Хриплин – назва села, яка, найімовірніше, вказує на ім’я власника або першого поселенця на даній території. Існує давня легенда, що заснував його чоловік з прізвищем Хрипко. Він поставив млин, і навколо тієї місцини з часом виникло поселення хриплинців.

А ось зі слів старожила села Хриплин Стефана Гаха дізнаємось, що «село походить від слова хрипнути, бо люди хрипли від холодної води у потічку Студенець, який протікає біля лісу. Але воно було спалене татарами, тому людям довелося перейти ближче до Бистриці. Багато старших жителів бачили цю спалену територію під лісом, де, до речі, на підгорілому брусі знайшли надпис – «Хриплин». Пізніше жителі цього спаленого села почали будувати наше село і назвали його також Хриплин. Багато даних про історію села (коли почало будуватися і звідки прибули ті люди) зібрав директор школи у 1961 році. Але пізніше його перевели до Солотвина, а всі відомості про село Хриплин, яке згоріло над Студенцем, та наше рідне село забрав з собою…».

Сучасний прикарпатський дослідник Габорак М.М. у своїй праці «Назви населених пунктів Івано-Франківщини» вважає, що назва села Хриплин є посесивним (те саме, що присвійний) утворенням на – ин від антропоніма ( з грец. – власна назва людини) Хрипля//Храпля, поширені подібні прізвища Храп лик, Храпливий, Хриплик, Хрип’юк. Враховуючи те, що цей ойконім (назва будь якого населеного пункту) фіксується впродовж тривалого історичного періоду в різних формах, встановити достеменно, який саме антропонім, Хрипля чи Храпля, ліг у його основу, тепер важко. Обидва вони мають однакову словотвірну будову: утворені за допомого суфікса – л(я) від дієслівних основ, відповідно, хрипіти та храпіти, що мають не лише подібне звучання, а й близьку семантику (розділ мовознавства). Саме це, очевидно, й призвело в усному мовленні до виникнення  фонетичних варіантів назв села, які потім відбились у писемних її фіксаціях.

Дослідник Д.Бучко у праці «Походження назв населених пунктів Покуття» вважає, що назва села Хриплин походить від язичницьких особових назв: Храпля, Храпун,  Храплик, Хрипля, Храп’юк з суфіксом – ин. Так, імовірно, і утворилася назва «Храплин», а згодом  і « Хриплин ». Варто знати, що у різні часи назва села зустрічається у декількох варіаціях: Хреплін (1436 – 1578 рр.), Храплін (1670 – 1735 рр.), Хриплін (1765 – 1880 рр.), а сучасна назва «Хриплин» вкорінюється приблизно з 1886 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *