Просвіта в період другої польської окупації

Галичина влітку 1919 р. опинилась під польською окупацією. Незважаючи на жорстокі кари та переслідування, український народ чинив упертий опір польським окупантам.  Розуміючи вагу освіти на національного виховання, місцеві активісти – патріоти розпочали відбудову українських інституцій  села. Серед них був першим о.Йосиф Раковський, який став у той час головою місцевої «Просвіти».

1921-1922 рр. в Хриплині були створені «Сільський господар» та  господарсько-споживча спілка. В 20-30-х рр. товариство «Сільський господар» було масовим і популярним серед селян.

1925 р. статистика зафіксувала у селі 1050 українців, 50 євреїв, 40 поляків (всього 1140 мешканців). І хоч поляки становили незначний відсоток населення Хриплина, це не завадило польській владі перетворити українську школу в школу двокласну, польсько-українську (утраквістичну).  Продовжувався розвиток місцевої «Просвіти»,  якою у 1927-1928 рр. керував Микола Прокопів. Значно зросла  кількість книжок у бібліотеці. При «Просвіті» було створено аматорський театральний гурток, який лише у 1926-1927 рр. показав 4 вистави.  У Хриплині діяло також Товариство Українських Жінок. Справами хриплинського жіноцтва опікувалась у 1928-1930 рр. п. Марія Велигорська зі Станіславова. Товариство існувало до 1930 р.,  а 11 листопада 1931 року жіноцтво перейменувало своє товариство на «Союз Українок».  Хриплин поступово розростався. У 1931 р. він мав 319 будинків, в яких проживало 1538 селян.

В 1933 р. парохом села став о.І.Блавацький і на парафії в Хриплині він був до 1938 р.

Село було досить радикальним, серед селян було багато членів радикальної партії і читачів його органу «Громадський Голос», але в неділю на Богослужіннях церква була завжди повна, співав гарний хор. Церква була деревинна, гарно розмальована в українському стилі молодим місцевим малярем.

В ці роки у Хриплині активно розвивається театральний гурток. У фондах Івано-Франківського Державного архіву збереглися окремі тексти п’єс, що були в репертуарі місцевих аматорів у різні роки. Серед них такі «Чортеня»(«Оленка»), «Знімечений Юрко», «Січ іде», «Дай серцеві волю, заведе в неволю», «Сотниківна». Тексти п’єс записані в звичайний шкільний зошит.

Про інтенсивність культурного життя Хриплина в 30-х роках свідчать хоча б такі факти: в період з 21 червня 1931 р. по 1932 р. відбулося лише лекцій (викладів) більш ніж десяток. Тематика різноманітна. Хриплинська читальня «Просвіта» постійно організовувала концерти, присвячені Т.Шевченку, М.Шашкевичу, Б.Лепкому, І.Франку.

В різний час хриплинськими бібліотекарями буди селяни: Гах Андрій, Петро Семак, Петро Савчин та інші хриплинчани.

Восени 1938 р. хриплинчани готувались до  відзначення сімдесятиліття існування «Просвіти».

Населення в Хриплині на 1935 р. складало 1657 чоловік, школа була чотирикласна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *