Релігійне життя Хриплина

Церква св. Великомучениці «Параскеви П’ятниці» в с.Хриплин, що на території міста Івано-Франківська, була збудована із дерева в 1860 р. і на той час налічувала понад 700 прихожан.

Всередині збережений первинний іконостас, на якому ясніють лики святих апостолів, райські двері, в Захрестії Образ Матері Божої з дитятком Ісусом, кивот, Євангеліє, чаші, Плащаниця, дарихранильниця, ікони святих, престіл, хрести та ліски, прекрасно вишиті хоругви, ікона Святої Великомучениці Параскеви, статуетки Ісуса Христа та Матері Божої.

У 1890 р. парохом села був о. Іван Збудовський, у 1892 р. – о. Михайло Єднакий, а з 1894 р. – о. Константин Мудрак.

У 1907 р. в село приїхав новий священик Лонгін Раковський. Він не тільки став парохом села, але й очолив просвітницьке товариство, яке у 1909 р. нараховувало 115 членів.  Пізніше головою «Просвіти»  став о. Йосиф Раковський , що був парохом села після священика Логіна Раковського.

Десь близько 1935 р. парохом села був о. Іван Блавацький. У неділі на Богослужіннях церква завжди була повна, співав церковний хор. Як для того  часу, деревинна церква була непогано розписана в українському стилі молодим місцевим малярем.

В 60-х р. діяльність церкви св. Параскеви-П’ятниці  в с.Хриплин була припинена, та народ не полишав своєї святині.

Укриваючись від переслідувань люди сходились до храму на молитву в святкові дні.

Неодноразові поїздки до Москви нерідко вінчалися невдачами,  та вірні не опускали руки.

Вагому роль у цій роботі відіграли: Євдокія Чуприна, Федір Ящук, Олекса Шамрай, Софія Ящук, Ярослав Салій, Степан Андрушко та багато інших.

У час «відлиги» 1 травня 1988 року у неділю Фомину село святкувало ще одну Пасху, бо після довгих років  церква відкрила свої двері і всі радісно зустрічали тодішнього Архіпастиря Івано-Франківщини – Макарія, що прибув на відкриття першої в  області церкви серед тих, що були закриті.

На той час парафія налічувала близько 2000 прихожан.

Архієпископ Макарій призначив парохом села ще молодого тоді священика Івана Юхнея.

Духовна єдність і піднесення тривало, на жаль недовго, бо із відродженням і здобуттям Україною незалежності відбувся поділ громади села Хриплин на Українську Автокефальну Православну Церкву, котра теж почала своє відродження, і Українську Греко-Католицьку Церкву, котра почала свій вихід із підпілля.

На радість непорозумінь було небагато і тривали недовго.

Уже 23 лютого 1991 року православна громада продовжувала своє релігійне життя разом із своїм настоятелем о. Іваном Юхнеєм і свої духовні потреби задовольняла в тимчасовій каплиці, а вже 4 червня цього ж року, незважаючи на перепони і заборони тодішньої влади, було закладено камінь під будівництво нового храму, яке здійснив Архієпископ Івано-Франківський Андрій. Збираючи всі зусилля, включно власні пожертви,  вірні, як мурашки, трудились на будівництві Божого дому і 27 листопада 1994 року, через три з половиною роки після того як було закладено перший камінь,  перша торжественна свята Літургія, очолювана Митрополитом Галицьким Андрієм, служилася у новозбудованому храмі названому на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Коли зареєстрували релігійну громаду УГКЦ, в селі Хриплин відбулося урочисте відкриття церкви. Архієрейську Службу Божу відслужив Владика Павло Василик, о. Микола Сімкайло. Старшим братом був Салій Ярослав. Тоді на парафію почергово призначали священиків, які відправляли Богослужіння в Катедральному Соборі. Пізніше на парафію був призначений о. Любомир Гаєвський, о. Степан Гнитка, а з вересня 1995 року о. Дмитро Кривецький, який служить до сьогодні.

На сьогоднішній день в обох святинях відправляються літургії, прихожани з вірою та любов’ю возносять молитви до Господа.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *