Вони боролися за Україну!

Базько Петро, народився 1924 р. в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Хмари»,  спійманий після бою в с.Бугрівка Солотвинського р-ну 28 липня 1944 р. Переведений до Станіславської тюрми, засуджений на кару смерті, яку змінили на 10 років тюрми, 5 років позбавлення прав. Помер 25.02.1945 р. у Харківському таборі ОЛП № 30.

Базько Степан «Овід», народився 1927 р. в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Шрама». Загинув у Хриплині разом із Михасем Савчином і стрільцем із Житомирщини «Зорієм». Оточені на стайні, вони розірвалися гранатами.

Бурдин Степан Іванович «Знайда» , «Шрам», народився 5 січня 1912 р. в Хриплині. Член ОУН. Перебував за кордоном (1939 – 1941) . Вояк легіону «Нахтігаль» (1941). Прибув до Львова і відправився до Києва. Під Вінницею німці роззброїли легіон і багатьох офіцерів заарештували. Бурдин втік до Чорного Лісу і вступив до куреня «Різуна». З 1943 р. командир сотні «Лебеді» куреня «Дзвони» ТВ 22 «Чорний Ліс».  Брав участь у багатьох боях з німцями й енкаведистами. 21 липня 1947 року зраджений Томою, щоб не датися живим у руки енкаведистам, які його оточили, вистрілив собі в голову, перед цим вбивши рядового та старшого лейтенанта. Тіло Степана «Шрама» Бурдина забрали в Лисець. Довго лежав у дворі НКВС. Його поховав чоловік з Лисця на лисенькому цвинтарі, але місце захоронення не вказав. Степан Бурдин, лицар Бронзового Хреста  бойової заслуги (14.01.1945 р.).  Хорунжий УПА з 22.01.1946 р.

Гах Дмитро Михайлович «Скуба», народився 10 жовтня 1919 року в Хриплині, курінний УПА. До війни працював на залізниці. Був мобілізований до радянської армії в танкову частину, служив у м.Калуга. 1941р., коли розпочалася війна, їхню військову частину кинули на прорив проти німецьких військ, але в бою вони зазнали поразки. Разом з іншими майбутній курінний УПА потрапив у полон.

Якось біля табірної огорожі проходив чоловік, який видався Дмитрові знайомим. Це був уродженець Хриплина Стефан Бурдин – пізніше сотник УПА «Шрам». Бурдин допоміг Дмитру Гаху звільнитися з табору, і останній вступає у військову школу «Нахтігаль». Закінчивши навчання, отримав звання обер-лейтенанта. Додому повернувся 1943 р. через сестру Євдокію, яка була зв’язковою ОУН, Дмитро зв’язався з проводом, котрий підготував його втечу. Пізніше Дмитро Гах стає курінним карпатського куреня Коломийського і Косівського районів, що базувався в селах біля Космача. Отримав псевдо «Скуба» тому, що безжально скубав своїх ворогів.  Загинув 27 вересня 1945 року під час обстрілу Коломийського аеропорту на Воскресінецькій горі від розриву міни в мінометі, осколок якого смертельно поранив  Дмитра «Скубу» Гаха, пошкодивши сонну артерію . Від раптового виливу крові помер. Похований у с.Трач Косівського р-ну. На цвинтарі йому встановлено пам’ятник. Дмитро «Скуба» Гах – кавалер найвищої нагороди УПА – Золотого Хреста.

Гах Євдокія Дмитрівна (Амброзяк ), народилась 1925 р. в Хриплині, рідна сестра Дмитра «Скуби» Гаха. Зв’язкова ОУН – УПА, у травні 1949 року схоплена чекістами у Станіславові і засуджена до 25 років концтаборів. Євдокія відбувала покарання в Балхаші (Казахстан). Там познайомилась з Дмитром Амброзяком «Блакитним», родом з с.Забережжя. Після звільнення на деякий час переїхала до м.Караганда, де 18 червня 1956 року одружилась з Дмитром Амброзяком. 1996 року вона з чоловіком і двома синами переїхала  до м.Кіровоград, бо дорога на Західну Україну була для них закрита. Тут Євдокія Гах проживала зі своєю родиною до самої смерті.

Гах Іван Миколайович, народився 1927 р. в Хриплині, стрілець сотні «Шрама». Загинув в с.Тисменичани з групою стрільців, яку в криївці енкаведисти закидали гранатами.  Тіла загиблих відвезли в Лисець. Місце захоронення невідоме.

Гах Михайло Іванович «Сурмач», народився 1914 р. в Хриплині, стрілець сотні «Різуна», пізніше «Чорноти». Спійманий під час облави у то й же день, коли загинув сотенний «Шрам». Їх видав зрадник Тома. Після тортур був засуджений на 15 років каторги. Після звільнення в 1955 р. повернувся додому хворим на туберкульоз і в 1957 р. помер у Хриплині.

Гах Петро, син Гриня, народився в Хриплині. Стрілець сільської самооборони. Убитий за Хриплином, тіло забрали в райцентр Лисець.

Гах Петро Миколайович «Ворон», народився 1922 р.  в Хриплині. Рідний брат «Скуби», сотник сотні «Хмари», курінь «Різуна». У 1948 р. очолив Службу Безпеки четвертого військового округу. Загинув під кінець травня 1950 р. біля Хриплина. Тіло енкаведисти забрали в Лисець та викинули у відому «Криницю смерті».

Гах Стефан Васильович, народився 1924 р. в Хриплині, стрілець відділу «Чорні вовки» сотні «Бея». Загинув в бою з фашистами в с.Вістова Калуського р-ну влітку 1944 року.

Гах Стефан Прокопович «Чорнота», народився 1930 р. в Хриплині, розвідник з 15 років в чоті «Недільного», сотня «Шрама», курінь «Різуна». Засуджений у 1948 р. на 25 років концтаборів та на 5 років позбавлення прав. Звільнений у 1956 р. два роки і сім місяців пробув на примусовому поселенні в Амурській області (Росія), куди були виселені його мама, дві сестри та брат. Батько повстанця – Гах Прокіп – розстріляний у грудні 1944 року в Станіславській тюрмі. В даний час Стефан Гах проживає у селі Хриплин.

Гах Ярослав, син Гриня, народився 1926 р. в Хриплині – стрілець сотні «Хмари». Взимку 1946 року у Хриплині прийняв бій з двома оперативниками НКВС. Убив старшого лейтенанта, загинув від кулі другого енкаведиста. Похований у Хриплині.

Гнатушка Іван «Липа», народився 1915 р. в Хриплині – стрілець сотні «Кривейка».

Гультай Василь (Горейків), народимвся 1926 р. в Хриплині, стрілець сотні «Шрама». 1945 р. у бою з відділом НКВС був поранений з кулемета в живіт, підірвав себе гранатою. Похований у Хриплині.

Гультаїшин (Гультай) Степан (в селі Кадуха), народився 1927 р. в Хриплині – стрілець сотні «Шрама». Був важко поранений розривною кулею у бою біля с.Долина Коломийського р-ну. На колінах доповз до крайньої хати, де й помер. Але перед смертю зміг розказати, звідки він родом, назвав своє прізвище та ім’я. Про цю подію через декілька років, випадково зустрівши його маму в Станіславові на базарі, розказала жінка Гринів Анастасія з с.Долина. Похований у братській могилі поблизу цього села.

Данилюк Петро Онуфрійович «Видра», народився 1923 р. в Хриплині, стрілець сотні «Гамалії». Загинув узимку 1945 року у бою в Чорному Лісі біля с.Грабівка  Калуського району.

Карабин Іван Петрович, народився 1927 р. в Хриплині, стрілець сотні «Шрама». Загинув у бою 27 жовтня 1944 року за селом Олешів Тлумацького р-ну. Тут же похований у братській могилі.

Карабин Петро Іванович, народився 1913 року в Хриплині, стрілець УПА. Помер у с.Хриплин.

Карабин Стефан «Їжак», народився 1922 р. в Хриплині, чотовий УПА, сотня «Чорноти», курінь «Різун». Оточений на горищі хати в Хриплині, де 9 січня 1946 року разом з стрільцем Степаном «Калиною» із с.Залукви Галицького району підірвалися гранатами. Тіла загиблих НКВС забрала у Лисець, пізніше їх викинули в криницю під Лисцем.

Карабин Стефан, народився 1928 р. в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Хмари». Загинув 28 липня 1944 року в с.Бугрівка  Богородчанського р-ну. Похований на цвинтарі в цьому селі.

Карабин Стефан Петрович,  народився 1929 р. в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Шрама». В 1945 році вбитий зрадниками які співпрацювали з НКВС.

Кривенький Василь Іванович «Орлик», народився 1926 р. в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Шрама». Загинув в березні 1945 року в хриплинському лісі. Для залякування населення убитого привезли в село, опісля тіло вивезли до Львова.

Маланюк Василь (Богацький),  народився 1924 р. в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Хмари», курень «Різуна». Загинув 1945 р. у Чорному лісі.

Матвіїв Дмитро Петрович,  народився  1923 р. в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Гамалії». Загинув 1946 р. в бою в Чорному лісі.

Матвіїв Микола Васильович, народився 1927 р.  в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Хмари». Загинув 28 липня 1944 року в с.Бугрівка біля крайньої хати і вузькоколійки. Похований на цвинтарі в цьому ж селі.

Матвіїв Федір Васильович, народився 1922 р. в Хриплині, стрілець УПА. В березні 1950 року ще був живий, подальша доля невідома.

Романович Василь «Кривоніс»,  народився 1922-29 р. в Хриплині, стрілець УПА  сотні «Різуна» в 1943 р.,  чатовий сотні «Чорноти» в 1944 р. Поранений взимку 1945 р. Після катувань і допитів засуджений на 15 років каторги і 5 років позбавлення всіх прав. Звільнений у 1956 році, провернувся додому, але через відсутність близьких родичів та неможливістю прописатися виїхав в Туркменію, де і помер.

Савчин Михайло Миколайович «Джміль», народився 1928 р. в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Шрама». Оточений енкаведистами у лютому 1945 р. в Хриплині, підірвав себе гранатою.

Смук Федір Іванович «Вовк», народився 1928 р. в Хриплині. Кулеметник першого рою, першої чоти сотні «Кривейка». Поранений у бою 1945 р.  Засуджений радянською владою на 20 років. Після звільнення прожив у рідному селі Хриплин. Помер у травні 1992 року.

Соколик Микола «Довбня», народився 1924 р. в Хриплині,  референт сотні «Шрама». В ніч з Великодньої п’ятниці на Великодню суботу 1945 р. загинув у бою між селами Хом’яків і Черніїв. Енкаведисти залишили тіло повстанця на місці бою. Це дало змогу рідним поховати покійного на цвинтарі в Хриплині.

Соколик Петро, народився 1926 р. в Хриплині, стрілець УПА. У квітні 1945 р. був випадково викритий НКВС у криївці за Хриплином, де і загинув.

Яковишин Михайло Ількович «Видра», народився 1920 р. в Хриплині, стрілець УПА сотні «Чорноти» куреня «Різуна». Загинув улітку 1946 р. в Хриплині. Тіло забрали в район.

Яковишин Михайло «Недільний», народився 1920 р. в Хриплині, чотовий сотні «Шрама». Загинув поблизу с.Тисменичани влітку 1945 р.

Яковишин Михайло «Лоза», народився 1919 р. в Хриплині, стрілець УПА. Загинув 21 травня 1948 р. на хриплинському полі.

Яковишин Микола Ількович «Забіяка», народився 1922 р. в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Чорноти», курень «Різуна». Поранений в бою з НКВС, переховувався в Хриплині. 9 січня 1946 року спійманий каральними органами радянської влади. Засуджений на 25 років каторги. Після таборів (звільнений 1956 р.) поселився в Угорниках де і помер.

Яковишин Петро (Фреїв), народився 1924 р. в Хриплині, стрілець УПА, сотня «Гамалії». Загинув у бою в Чорному лісі взимку 1945 р.

Ящук Іван Миколайович «Юрко», «Тур», «Грубий», (останній псевдонім відповідав його росту і будові тіла), народився 1918 р.  в Хриплині, стрілець референтури СБ Станиславівського окружного проводу ОУН (1944-1951), референт СБ Лисенького районного проводу ОУН (червень-серпень 1951 року). Захоплений у полон агентурно-бойовою групою відділу 2-Н УМДБ 24 липня 1951 року на пункті зв’язку. 16 вересня того ж року втік та повернувся до підпілля. Загинув у сутичці з органами НКВС біля с.Лани 3 січня 1952 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *